Спадкова справа – це правовий процес, який виникає після смерті особи і включає в себе передачу її майна, прав та обов’язків іншим особам, які є спадкоємцями. Під час спадкової справи майно та активи покійника розподіляються серед спадкоємців відповідно до спадкового права та волі покійника (якщо вона була виражена у заповіті або іншому документі).
Українське спадкове право регулюється Цивільним кодексом України і містить правила щодо спадкування майна, порядку його розподілу, прав та обов’язків спадкоємців тощо. Спадкова справа може включати в себе такі дії, як збір необхідної документації, подання заяв до суду на визнання права на спадщину, розподіл майна серед спадкоємців та інші процедури, пов’язані з передачею спадщини.
документ, що підтверджує місце проживання померлого спадкодавця;
довідку з відомостями про те, хто постійно проживав із спадкодавцем на момент його смерті;
документи, що підтверджують родинні зв’язки спадкодавця зі спадкоємцем (свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження тощо).
Спадкова справа може бути заведена лише в одного нотаріуса! Тому при закладенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру обов’язково перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту та вживає заходів для того, щоб спадкова справа не була заведена повторно.
При встановленні факту одночасного відкриття кількох спадкових справ (наприклад, за місцем проживання спадкодавця та за місцем знаходження спадкового майна), спадкові справи, відкриті з порушенням вимог статті 1221 ЦКУ, передаються за призначенням нотаріуса, до компетенції якого входить ведення цієї спадкової справи.
Спадкова справа підлягає обов’язковій реєстрації нотаріусом у книзі обліку та реєстрації спадкових справ, алфавітній книзі обліку спадкових справ та у Спадковому реєстрі.